Ми надали слово лідерам думок української громади Півдня Франції.
Що робить нас сильнішими, яким є внесок кожного з нас у нашу свободу та Незалежність?
Кожен із наших спікерів розповів про свій власний досвід.
Читайте і переконуйтеся: разом – ми сила!
«В темні часи краще видно світлих людей.
Ольга Монах, віце-президентка AFUCA, всесвітньо відома піаністка
Україна виборює свою незалежність і визнання своєї ідентичності ціною життів найкращих представників народів нашої Країни.
Мої друзі-музиканти, режисери, викладачі і художники, поети і барди, були змушені взяти зброю в руки замість музичних інструментів, і воюють за звільнення нашої землі від московського загарбника.
Ми ніколи вже не почуємо голос всесвітньо відомого баритона Василя Сліпака, соліста Opera Bastille, який був вбитий російським снайпером. Але завдяки йому і таким митцям як він, світ нарешті помітив нашу Країну. Бо армія-це ми, без міцного тилу-немає міцної армії. Ми всі-частинка цієї армії. Ми гордо відстоюємо честь нашої Держави на найвідоміших сценах і несемо позитивний імідж України по всьому світу.
Наша публіка починає цікавитись історією і традиціями України, перекладаються і друкуються українські книги, все більше виконується українська музика, яка була заборонена в радянські часи і в епоху червоного терору. Світ починає розуміти, що розпочалася наша боротьба за Незалежність не в 2022 році, і навіть не в 2014му.
Крізь поезію, музику і історію ми надаємо можливість нашій публіці розібратись в складних відносинах України з її агресивним і заздрісним сусідом, і таким чином ми поступово знищуємо російську і радянську пропаганду. Наші слухачі стають чутливішими до нашої боротьби, бо починають розуміти, що це наша битва за існування. Так зростає потужна підтримка України і нашої армії в світі.
Численні благодійні концерти були організовані з метою збору коштів на медичне і інше обладнання, щоб зберегти життя наших воїнів.
Співаємо українською, граємо українську музику, вбираємо український одяг, пригощаємо гостей найсмачнішими українськими стравами, дивимось українські фільми і захоплюємось нашою видатною молоддю!
Тільки цього року декілька українців перемогли на найвідоміших міжнародних конкурсах: Дмитро Удовіченко, Дмитро Семікрас, Роман Лопатинський, Олексій Шадрін, Данило Саєнко, Михайло Діордієв…
Український молодіжний оркестр став підопічним Берлінської Філармонії, і під керівництвом блискучої Оксани Линів гастролює Європою і підкорює серця публіки українською музикою.
Україна-це не тільки війна. Україна-це перш за все велика культура і неймовірна історична спадщина Європи. Разом – ми врятуємо наші цінності, європейську ідентичність і майбутнє.
З Днем Народження, Ненько!»
«Коли ми створювали AFUCA 2016 року, нас було лише декілька активістів. Зараз на Півдні Франції існує багато українських асоціацій, і ми раді бути причетними до розбудови української громади. На жаль, поштовхом до активного розвитку асоціацій стало повномасштабне вторгнення 2022 року.
Ірина Подиряко, президентка AFUCA
Війна – це трагедія, але вона стимулювала пробудження свідомості українців, – зокрема, за кордоном.
Ми можемо пишатися, що були причетними до створення другої за величиною громади у Франції – після Парижа. Ми пишаємося також тим, що ця громада – об’єднана. Є багато різних ініціатив та організацій, але ми – співпрацюємо та доповнюємо одне одного.
Хтось більше працює з дітьми, хтось зосереджений на гуманітарній допомозі, у когось – акцент на культурні проєкти, але все це – допомагає створити позитивний імідж українців у за кордоном. А ще – дозволяє тримати градус уваги до України в часи, коли ми так потребуємо міжнародної допомоги».
«Мені почесно бути один із ініціаторів створення потужної української асоціації у Франції. Свою роль я бачу у створенні соціально відповідального бізнесу. Насамперед, це про роботу в правовому полі, з офіційним працевлаштуванням співробітників.
Олег Мазур, один із засновників AFUCA, підприємець
Я також пишаюся тим, що моя компанія надає роботу українцям. І – продовжує допомагати Україні. Навесні 2022 року ми організували десятки безкоштовних автобусних рейсів, аби вивезти українців із-під обстрілів. Наша транспортна компанія з перших днів великої війни безкоштовно перевезла сотні тон гуманітарної допомоги до України, і продовжує це робити.
Ми підтримуємо багато благоднійних проєктів. Регулярно закуповуємо генератори, зарядні станції та дрони для військових.
Один із проєктів, яким пишаємося найбільше – це спільна акція з військовим, друзі якого зібрали півмільйона гривень на дрони, і моя компанія подвоїла цю суму. Соціальна відповідальність бізнесу – це мій пріоритет, і мій заклик до інших українських підприємців».
«Ми з командою реалізуємо Board Nice на Лазуровому узбережжі – це українська бізнес-спільнота, яка об’єднує підприємців та професіоналів, що прагнуть розвивати бізнес в Франції. Наша основна мета – створити платформу для обміну досвідом, підтримки та співпраці серед українських підприємців, а також допомогти їм адаптуватися до умов європейського ринку. Нам приємно бути частиною великої української громади Півдня Франції.
Віталій Ярошович, партнер бізнес-спільноти Board Ніцца
Окрім бізнес-заходів та мережевих подій, ми також активно займаємося благодійною діяльністю. Від початку війни наша спільнота зосередила зусилля на підтримці України, організовуючи збори коштів, гуманітарної допомоги та сприяючи підвищенню обізнаності про ситуацію в Україні серед міжнародної бізнес-спільноти. Ми віримо, що наші дії допомагають не лише українським підприємцям, але й загалом зміцнюють економічні зв’язки між Україною та Францією».
«Переїзд до Франції з початком повномасштабного вторгнення змінив кардинально моє життя, але не змінив впевненості, що діти – це наше майбутнє і наш пріоритет.
Оксана Басова, директорка Української школи AFUCA
Працюючи третій рік з українськими дітьми в асоціації AFUCA, я бачу, що кожен наступний рік ставить нові завдання.
Перший рік – період розгубленості та спроби якнайшвидше адаптувати дітей до навчального року у французьких школах Ми викладали французьку мову, поюснювали відмінності освітніх систем двох країн, допомагали із записом до шкіл. Формування команди педагогів, а також переїзд Української школи до нового приміщення – надихали нас працювати заради дітей. Волонтери та меценати, які допомогали організувати все якнайкраще, – ви просто неймовірні!
На другий рік – наші учні вже отримували у французьких школах листи подяки за успішне навчання, а кількість вихованців Української школи AFUCA дедалі зростала. Уявіть: 2017 року їх було не більше десяти, а нині – близько сотні.
Ми працюємо над формуванням справді українського осередка для наших дітей. Приємно бачити, коли фахівці та люди, захоплені своєю справою, пропонують співпрацю з дітьми, підлітками, молоддю для розвитку молодої української громади на Лазуровому узбережжі.
Дуже зворушливо бачити дітей, які приходять вивчати українську мову, українську культуру, займатися в гуртках та просто спілкуватися між собою в асоціації. Ось що таке – формування української громади за кордоном з самого дитинства! Ці діти несуть українську мову в свої родини, і для нас це дуже цінно.
Наступний навчальний рік буде не менш цікавим та різноманітним в плані додаткових гуртків. Але головна наша мета – ще більш поглиблене вивчення української мови, історії та культури в Українській школі AFUCA.
Перебування за кордоном не має позбавляти дітей їхнього справжнього коріння та культури!»
«Через свої знання та досвід в онлайн-проєктах, інтернет-маркетингу та соцмережах – в березні 2022 почав робити для українців на Лазуровому узбережжі корисні матеріали.
Дмитро Огір, онлайн-підприємець, блогер, мандрівник
Одразу зробив інструкції, які допомогли людям на початку. Потім створив чати й групи, щоб всі мали змогу вирішити різні питання та допомогти одне одному.
Ну а далі ще й екскурсії з проактивними людьми та організаторами. І ці прогулянки стали не тільки подорожами, а ще й гарним способом вибратись з тієї емоційної ями та прірви, болю та страждань, в яких були багато українців, а хтось ще залишається й зараз.
Не мовчіть. Просіть про допомогу. Робіть кроки назустріч новому життю. І нехай все у вас вийде!
На мій погляд – тільки єднання в спільних онлайн та офлайн проєктах, певних діях, радощах та підтримці одне одного – допоможе зробити нашу націю сильнішою.
Нам треба вистояти та жити далі. І жити не в стражданнях, а більш-менш щасливо, наскільки це можливо»
«Ще в 2016 році коли вже тривала війна в Україні, я долучалася як волонтер до сортування і відправки гуманітарної допомоги з Ніцци в Україну, яку організовував Олег Мазур. Коли почалася, велика війна, я організувала збір гуманітарної допомоги в Монако. Через кілька місяців – долучилася до AFUCA.
Ірина Комара, координаторка гуманітарно-логістичних та соціальних проєктів AFUCA
Це була потужна команда, яка допомагала біженцям, і я відчула, що можу бути корисною. Відтоді – моїм головним завданням був збір гуманітарної допомоги та її відправка до України, вся логістика, знайомство та співпраця з фондами та благодійними організаціями в Україні, а також і безпосередньо тут на місці. А ще – допомога з адміністративними питаннями в одних із перших пунктів із консультування біженців, а з часом і у таборі для біженців. Я також заснувала Центр психологічної підтримки та відновлення, аби українці, що тікали від війни, могли попрацювати з травмою та стресом.
Цього року визрів новий проєкт – «Діти майбутнього». Наші підопічні – маленькі українці, тати яких загинули на фронті, захищаючи Україну. Ми разом зі спонсорами – організовуємо приїзд і відпочинок дітей на морі. Перший етап – вийшов прекрасним. Відгуки родин переконали нас, що цей проєкт – цілющий для травмованих дітлахів. Тож ми вже готуємо новий заїзд на кінець вересня. Діти – це наше майбутнє, і я вдячна меценатам, які підтримують цей проєкт, за їхню соціальну відповідальність.
На кожному етапі була підтримка Асоціації. Разом – ми можемо більше! Я також переконувалася безліч разів: надзвичайні справи – роблять звичайні люди. Я більше ніж впевнена, що кожний із вас має круті ідеї, проєкти і бажання втілювати їх в реальність і в допомогу Україні та українцям. Я б дуже хотіла щоб нас ставало ще більше, щоб ми всі разом робили хороші справи, долучалися, допомагати тим, кому гірше, ніж нам. Адже ідей і планів на майбутнє є дуже багато»
«Мій допис буде схожий на сон або казку, бо пишу його і для нащадків. За останні 33 місяці я прочитала 10 казок на ніч моєму синові. Казка на ніч від мами волонтера = це коли одна половина свідомості читає текст, а інша водночас перебирає думки (події дня, кому відповіла, що забула, несумісний перелік задач та планів). Поділюся з вами одним із моїх казкових образів, які сформувалися за останні роки війни…
Наталія Дюбоск, президентка асоціації “Agir et Soutenir l’Ukraine”
Початок війни… рухомі величезні платформи, на які з усіх усюдин спішать СВІТЛІ ЛЮДИ і з відкритим серцем долучаються до волонтерства… хто чим може. Ця збентежена ВАГОМА однорідна платформа рухається з неймовірною силою, вона надає Україні неповторний шанс на виживання і надію. Цей потужний феномен на весь світ закарбовує слова «Все буде Україна !»
З часом ПОТЯГ починає трансформуватися: структурно вимальовуються явно видимі вагони з дахом і віконцями, з відчиненими просторами замість дверей. Його структура міцна і водночас легка – особливий сплав сталі і титану, зсередини прошито витонченою вишивкою. Склад Земного потяга численний та різноманітний: вагони з різних країн і національностей, нові, досвідчені, маленькі, тендітні, та й великі локомотиви. Кожен − це важливе окреме ядро, що притягується між собою магнітом.
Разом генерується потужна волонтерська енергія, яка вперто минає перешкоди на своєму шляху « До Перемоги ». Затишний різнокольоровий потяг випромінює тепло. Від нього лине заворожуюча позитивна енергія, яка притягує НЕБАЙДУЖИХ.
Насьогодні цей жвавий поїзд значною замкнутою хвилястою лінією рухається по нашій Планеті Земля, у нього не має ні кінця ні краю. Його шлях обов’язково пролягає через Україну. Він проходить повз міста і села, поля і окопи, лікарні і будинки, підвали і могили. Напевно немає жодного шматочка української землі, де за ці роки не пройшов магічний потяг.
Кожен вагон залишив свою заряджену енергію з дорогоцінним + для збереження України.
Наша асоціація « Agir et Soutenir l’Ukraine » це один із численних вагончиків зі снагою до Перемоги.
AFUCA − це локомотив нашого регіону, один і значних у Франції.
Дякую всім тим Людям, що мене оточують. Разом до Перемоги»
«З перших днів війни в мене виникла гостра потреба допомагати українцям, які вимушено покинули свої домівки та переїхали до Франції.
Наталія Павлова, секретар асоціації AFUCA
Перекладачі асоціації при таборі для українців стали відразу допомогою і для новоприбулих, і тих, хто вже оселився в нашому регіоні.
Цей досвід першого року я пройшла разом з вами, дорогі українці, дякую за вашу силу, ви були постійним прикладом міці і незламності.
Надалі я організувала курси французької мови в нашій асоціації в співпраці з лінгвістичною школою Ніцци Azurlingua. Вони стали відповіддю на численні запити наших дорослих учнів.
Це надзвичайно важливий етап, адже знання мови допомагає в пошуку роботи, забезпечує доступ до освіти, відкриває нові можливості для інтеграції в суспільстві, що є вагомо при налагодженні життя в новій країні. Пишаюся, що керую цим проєктом, викладаю і стала частиною нової спільноти.
У той час, як суспільство та французька школа сприяють більш швидкісній адаптації дітей, дуже важливо супроводжувати цей процес у такий спосіб, щоб він не відбувся ціною їхньої ідентичності.
Тішуся, що координую та просуваю ініціативу запровадження української мови у французьких навчальних закладах. Сподіваюсь, що незабаром наші діти зможуть вивчати рідну мову та історію у школах та вищих навчальних закладах.
Це дозволить їм зберегти культурну ідентичність у полікультурному просторі та не розчинитися серед різноманіття інших культур, зберігати етнічні кордони.
Також, заняття українською мовою сприяють розвитку двомовності, що є корисним як для українських дітей, такі для французьких учнів, які дізнаватимуться більше про нашу країну, її історію, культурну спадщину та традиції.⠀
Створення міцних освітніх осередків за кордоном – це крок до наближення нашої перемоги.
Надалі є плани щодо запровадження курсу української мови для французів, отже спеціалісти такого профілю, чекаємо на вас в асоціації!⠀
Українська громада виросла, і я щаслива, бо реалізовуються плани щодо зміцнення та примноження ролі українців на півдні Франції.
Кожен з нас несе всередині світло, не бійтеся його запалити. Єднайтеся та тримайтеся за віру і надію, за любов, тільки так разом до Перемоги»
«З першого дня великої війни ми збирали харчування, бронежилети – все, що було можливо дістати швидко – і одразу до України поїхав бус із гуманітаркою.
Уляна Когут, координаторка гуманітарних проєктів та скарбник AFUCA
Моя роль була та є – знаходити благодійників. Я казала їм, наприклад: «Ви медсестра або лікар? Маєте медичний кабінет? Напишіть, будь ласка, всьому своєму медичному оточенню, що нам потрібно ось це, це і це». Потім ми все сортували – одяг, медикаменти, відправляли до України. А ще – ми роздавали біженцям продуктові набори, намагалися розселити тих, хто втік від обстрілів і не мав, де жити.
Та головним моїм пріоритетом завжди були військові. Я збирала гроші – з українців, французів, шукала, де купити дрони, бронежилети… Спала по 4 години на день. А як інакше? Військові – це наш захист. Якщо не допомагати армії, якщо не буде триматися фронт, все інше не матиме значення. Я тримаю контакт напряму з командирами бригад, бо вони мають повну картину потреб своїх хлопців.
На жаль, зараз ми бачимо, що кількість донатів від приватних осіб зменшується… Ми дуже сподіваємося, що не зменшиться допомога на міждержавному рівні – між Києвом та Парижем.
Бо насправді запитів від армійців не поменшало. Такі повсякденні, але життєво важливі речі: турнікети, медикаменти, кровоспинні. Стабілізаційні пункти не забезпечені ними, на жаль. Я знаю це, бо постійно на зв’язку з лікарями. Але також у мене просять каски, берці… Ви може собі уявити воїна без взуття?..
Щоб заробити гроші для потреб військових, ми з командою AFUCA та нашими волонтерами вже другий рік влаштовуємо благодійні фуршети на концертах в Ніцці. Глядачі купують їжу та напої, а всі виручені гроші – йдуть на ЗСУ.
Я закликаю всіх українців долучатися до допомоги нашій армії. Бо коли війна скінчиться, ваші діти та онуки спитають: «Тату/дідусю, а що в цей час робив ТИ?»
Тож нехай кожен подумає, що він відповість своїй дитині»
«Велика любов до маленьких сердець»
Оксана Пономаренко, президентка Association Culturelle des Ukrainiens de Menton
Діяльність Association Culterelle des Ukrainian de Menton почалася в лютому 2022… дзвінки, зустрічі, спілкування, збір гуманітарної допомоги, пакування і відправлення, поради, підтримка, молитви…
Пізніше ми офіційно стали Асоціацією, яка мала бути в нашому невеличкому містечку Ментоні, бо кожного дня ми зустрічали українців.. Для дорослих, які мали дітей, відновлення емоційної рівноваги було завданням з зірочкою, адже потрібно віднайти ресурси не тільки для себе, а й для маленьких українців. Тож, відкриття суботньої школи ми поставили за необхідність, бо підтримка найдорожчих була в руках педагогів, дитячого психолога, музикотерапевта та наших друзів – французів.
Паралельно з заняттями в школі, ми відкрили курси французької мови для українців, створили жіноче коло “Yak vdoma” та впровадили багато проєктів.
Українська школа для дітей – серце нашої Асоціації, направлена на всебічний розвиток особистості дитини, на збереження та зміцнення традицій рідної країни.
Заняття в українській школі, а саме українська культура, розвиток мовлення, математичні цікавинки, творчість, французська мова, логопедичні подорожі, спорт, найцікавіші майстер класи – це завжди про гру, бо саме в грі діти пізнають світ, вчаться дружити, допомагати, розвивають найкращі навички та вміння.
Кожна зустріч в школі – це політ фантазії для дітей, цікавий навчальний процес, який спланований досвідченими педагогами з великим бажанням навчати дітей та навчатися самим, слухати, говорити, малювати, дивувати, відчувати, піклуватись, радіти, а, головне, любити… Вірити разом з маленькими, але такими великими серцями, що любов, добро і людяність обов’язково врятують світ, частинками якого є ми всі.
А ми продовжуємо працювати, підтримувати, донатити, дарувати, радіти та сумувати, любити, пишатися та просто далі жити…»
«Пригадую, як 24 лютого 2022, побачивши наше повідомлення у Фейсбуку, Мер Канн Давид Ліснар одразу запросив до свого кабінету. Ми були розгублені, а він почав діяти. Надав приміщення для прийому гуманітарної допомоги і біженців, підняв усіх французів, разом ми швидко зібрали та відправили першу від Франції гуманітарну допомогу.
Марія Кучірка, президентка Асоціації «Ідеї без кордонів»
А вже на початку березня 2022 ми з ним поїхали до України, завантажені жилетами і касками, аби особисто побачити ситуацію.
Наша асоціація, яка уже існувала більше 10 років у Парижі, відразу відкрила бюро у Каннах. До нас приєднались понад 60 волонтерів, і ми були тією силою, що допомагала мерії в прийомі великого напливу в той час українців.
У Каннах раніше не існувало української громади, тому ми
започаткували роботу щомісячної української церкви та української школи, яка була, як кисень, необхідною для дітей.
Можливо, колись я напишу цілу книгу чи зніму фільм про ці «вибухові 2 роки» життя асоціації…
Я відчуваю, що для французів за ці роки ми відкрилися іншою нацією. Колись вони нас прирівнювали до росіян, а зараз вони вже знають, що таке Україна. Вони побачили, що ми працьовиті, розумні, вони побачили цінність України, і що ми нація незламних!
Незламними нехай залишаються наші волонтери, які віддають свій дорогоцінний час для допомоги тим, хто потребує, і я їм безмежно вдячна за їхню витривалість і доброту!
Небайдужими нехай будуть усі українці за кордоном і обʼєднуються для спільних проєктів для допомоги нашій Україні!
Напередодні Дня Незалежності України ми закликаємо французів не забувати, що війна триває. Нам потрібна допомога, бо Україна є щитом для всієї Європи. Ми боремося за свою свободу та право на ідентичність. Нам усім – і українцям, і французам – потрібно лишатися єдиними в цій боротьбі. Ми стійкі, і в нас неодмінно все вийде!
Слава Україні!
Слава ЗСУ!
З любовʼю до України і українців, Марія Кучірка».
«Війна зі всіма її наслідками є найжахливішим дійством, яке людство коли-небудь бачило. І це дійство в лютому 2022 сколихнуло не тільки весь український народ в цілому світі, але і все людство. Проте, на щастя, наш український народ зумів мобілізувати свої сили та обʼєднатися разом як в Україні, так і закордоном, щоб дати відсіч ворогу. І я радію тим, що міг бути причетним до такого процесу на півдні Франції, головно в Марселі.
Микола Гривняк,
Навколо нашої української греко-католицької церкви в Марселі, ми чи не найперші надіслали першу вантажівку з гуманітарною допомогою. Навколо нашої церкви, ми змогли обʼєднати не тільки українців різних конфесій та віросповідань, але і місцевих французів, які спільними зусиллями робили все можливе, щоб допомогти нашій Батьківщині.
Ми пишаємося всіма нашими воїнами, які тримають фронт, які роблять надзусилля, щоб стримати ворога та давати йому відсіч найдорожчою ціною, яку тільки людина може мати – життям. Але я переконаний, що в цій війні проти найбільшого зла сучасного світу слід тримати і духовно-молитовний фронт. Тому ми не одноразово обʼєднувалися і будемо обʼєднуватися молитовно в наших Богослужіннях, щоб Господь остаточно встановив цей довгоочікуваний і справедливий мир в Україні з переможеним ворогом. Ми щоразу молитовно згадуємо і дякуємо кожному нашому герою, який віддав своє життя. Коли ми обʼєднані – ми не переможні»
Священник Української Греко-Католицької Церкви, Паризької Єпархії Святого Володимира Великого в Парижі, настоятель українських громад в Марселі
