Зустріч українського Воїна з донькою – після 14 місяців розлуки.
Ми раді бути причетними до зворушливої історії українського військового, що проходить реабілітацію у Франції.
Андрій – назвемо його так – пішов до війська добровольцем із перших днів великої війни.
Навесні 2022 року його поранило на Сумщині. Потрапив під ворожий обстріл, «гради» сильно пошматували праву ногу. «Дивлюся, а вона висить, як ганчірка, й не слухається», – пригадує Андрій.
Далі було 10 операцій в Україні.
І ще дві – у Франції: на понівечену гомілку пересадили мʼязи стегна.
Потім – довга реабілітація. І хоча назавжди бракуватиме частини кістки в нозі, чоловік знову може ходити.
Ходити – та ще й кружити на руках свою єдину 10-річну доньку Марію!
Андрій не бачив доньку довгих 14 місяців. Сумував безмірно: знаєте, буває такий неймовірний звʼязок між батьком та дитиною? Мов невидима ниточка між двома серцями…
Команда AFUCA знає Андрія з лютого, ми часто навідували його у шпиталі. І коли дізналися, що він мріє про зустріч із дитиною, зробили все можливе, аби мрія здійснилася.
Ми зібрали гроші, аби дівчинка разом із бабусею та дідусем приїхала з України до Франції на короткі канікули.
Нарешті вони зустрілися – батько подарував малій іграшкового восьминога.
Вони обіймалися, гуляли і говорили – про все на світі.
Андрія надовго не відпускали медики, але коли міг – був разом із родиною. 15 днів промайнули непомітно.
А далі – Марійка повернулася до Дніпра.
Андрій – до шпиталю. Попереду – завершення лікування.
В Україні на Андрія чекає невелике власне виробництво, є безліч планів: «Буду розвивати бізнес, рухатися до своїх цілей, допомагати побратимам».
Ця історія – одна з сотень тисяч різних історій українських військових, яким сьогодні – як і щодня, ми дякуємо за захист! Кожному і кожній, хто тримає українське небо і боронить українську землю.
З Днем захисників та захисниць України, наші хлопці та дівчата!
Хай береже вас Бог і Покров Пресвятої Богородиці.
Слава Україні!
Слава ЗСУ.
